Vira Bilay’s biography, net worth, fact, career, awards and life story

|портрет= |Батько= |Посада= |Діти= |Дружина= |Чоловік= |Мати=

Білай Віра Йосипівна (12 липня 1908(19080712), Нікополь, Російська імперія — 12 червня 1994, Україна) — радянський і український ботанік-міколог і фармаколог, член-кореспондент АН УРСР (1961—1991), Заслужений діяч науки УРСР, доктор біологічних наук.

Навчання

В 1929 році В.Білай закінчила агрономічний факультет Криворізького сільсько-господарського інституту. А в 1933 році — аспірантуру Інституту соціалістичної реконструкції сільського господарства Академії Наук УРСР в Києві.

У 1942 році їй було присвоєне вчене звання кандидат біологічних наук, а у 1955 р. — вчене звання доктора біологічних наук за працю «Систематика грибів роду Fusarium».

Трудова та наукова діяльність

Після закінчення вишу з 1929 року почала працювати агрономом у Донецькій області. З 1933 по 1935 роки В.Білай працювала асистентом Агроінженерного факультету Інституту цукрового буряка у Києві.

За майже шість десятиліть — у 1935—1994 роках вона пройшла шлях від лаборанта до завідувача відділом систематики і фізіології мікроміцетів Інституту мікробіології і вірусології НАН України.

В 1969—1971 рр. В.Білай також працювала завідувачем кафедри мікробіології та загальної імунології біологічного факультету Київського державного університету імені Тараса Шевченка.

Сфера наукових інтересів

• вивчення етіології фузаріотоксикоза людей
• розробка профілактичних заходів боротьби з ними (1942—1946 роки)[.

Разом з М.Підоплічком створила і запровадила у практику антибіотик мікроцид.

В.Білай підготувала 36 кандидатів та 4 докторів наук.

Публікації

Автор 15 монографій, 285 статей та 15 авторських свідоцтв.

• Микроскопические грибы — продуценты антибиотиков. — К., 1961;
• Биологически активные вещества микроскопических грибов и их применение. — К., 1965;
• Билай В. И. Основы общей микологии. — К., 1974;
• Билай В. И., Коваль Э. З. Аспергиллы: Определитель / АН УССР, Институт микробиологии и вирусологии имени Д. К. Заболотного. — К.: Наукова думка, 1988. — 202 с.: ил.

Нагороди

• Лауреат Державної премії СРСР (1952, 1978).
• Лауреат Премії НАН України імені Д. К. Заболотного (1970).
• Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1978) за роботу «Теоретичні основи і технології промислового виробництва та застосування високоочищених ферментів глюкозооксидази і каталази та освітлення крові як додаткового джерела харчового білка» (у співавторстві).
• Орден Леніна.
• два ордени Трудового Червоного Прапора.
• два ордени «Знак Пошани».
• Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.».
• Заслужений діяч науки УРСР.

Примітки