Nikolay Safonovitsj Soergay’s biography, net worth, fact, career, awards and life story

Сургай Микола Сафонович (20 листопада 1933, Любівка, Краснокутський район, Харківська область — 26 грудня 2009, Донецьк) — 7-й Міністр вугільної промисловості України, доктор технічних наук (2003), професор; Герой України (2003), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2002), заслужений шахтар України (1979). Депутат Верховної Ради УРСР 10-11-го скликань. Член ЦК КПУ у 1986 — 1990 р.

Біографія

Народився в сім’ї колгоспника; українець.

Освіта

Освіта: Харківський гірничий технікум (1953), гірничий технік з розробки вугільних родовищ. Вищі інженерні курси при Донецькому політехнічному інституті (1959), гірничий інженер з розробки родовищ корисних копалин.

Учасник ліквідації аварії на ЧАЕС.

Політична діяльність

03.1998 — кандидат в народні депутати України, виборчий округ № 59, Донецької області. З’яв. 64,3%, за 10,2%, 3 місце з 16 претендентів. На час виборів: народний депутат України.

Народний депутат України 2-го скликання з 04.1994 (2-й тур) до 04.1998, Торезький виборчий округ № 142, Донецької області, висунутий трудовим колективом. Член Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв’язку. Член МДҐ (до цього — групи «Конституційний центр»). На час виборів: Держкомітет України з вугільної промисловості, голосування 1-й тур: з’яв. 72,8%, за 24,29%. 2-й тур: з’яв. 71,9%, за 50,83%. 8 суперників (основний — Кудінов В. І., н. 1956, член КПУ; шахта «Прогрес», кер. зміни; 1-й тур — 42,53%, 2-й тур — 42,79%).

Трудова діяльність

• 1949-1953 — учень Харківського гірничого технікуму.
• З 1953 — гірничий майстер, заступник начальника, начальник дільниці, шахта імені газети «Правда» комбінату «Донецьквугілля».
• 1957 — член КПРС.
• 1959-1963 — начальник дільниці, директор, шахта «Восточная».
• 1963-01.1966 — директор, шахта «Мушкетовська-Заперевальна».
• 1966-1970 — керуючий, трест «Пролетарськвугілля».
• 1970-1973 — заступник начальника, комбінат «Донецьквугілля».
• 1973-1975 — директор, шахта «Жовтнева»; головний інженер, комбінат «Донецьквугілля».
• 1975-1978 — технічний директор-головний інженер, виробниче об’єднання «Донецьквугілля».
• З 03.1978 — генеральний директор, виробниче об’єднання «Донецьквугілля».
• 1982-1985 — 1-й заступник Міністра вугільної промисловості УРСР
• 10.1985-09.87 — Міністр вугільної промисловості УРСР.
• Після ліквідації Мінвуглепрому УРСР — 1987-1990 — генеральний директор виробничого об’єднання «Донецькдержвуглепром», начальник головного територіального управління вугільної промисловості.
• З 03.1990 — 1-й заступник Голови, Державний комітет УРСР з нагляду за безпечним веденням робіт у промисловості і гірничого нагляду.
• 07.1990-11.1994 — Голова, Державний комітет України з вугільної промисловості.
• 04.1994-04.1998 — Народний депутат України 2-го скликання.
• З 1998 р. — директор Державного науково-дослідного, проектно-конструкторського і проектного інституту вугільної промисловості «УкрНДІпроект».

Нагороди

Герой України (з врученням ордена Держави, 2003), Орден «За заслуги» II ст. (2008) та III ст. (2001). 3 медалі (1970, 1983, 2003). Ордени Леніна (1981), Жовтневої революції (1986), Трудового Червоного Прапора (1966, 1971), «Знак Пошани» (1976). Почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР (1983), Почесна грамота КМ України (1998, 2004). Знаки «Шахтарська слава» І, ІІ, III ст., «Шахтарська доблесть» І, ІІ, III ст. Лауреат Міжнар. акад. рейтингу популярності і якості «Золота фортуна» в номінації «Найкращий керівник» (2003). Почесний громадянин м. Донецька (2003).

Державний службовець 1-го рангу (04.1994).

Канд. дис. «Розробка і реалізація перспективних програм розвитку вугільної промисловості України» (у формі наук. доповіді, 1993); док. дис. «Методологічні основи забезпечення надійності функціонування вугільної шахти як єдиного технологічного комплексу з комп’ютеризованою системою управління» (Ін-т геотех. механіки НАНУ, 2002).

Помер 26 грудня 2009 року. Похований у Донецьку на Новоігнатівському кладовищі.

Миколі Сургаю встановлені меморіальні дошки на будинках, де він працював, у Донецьку та Києві. Іменем Миколи Сургая названа шахта «Південнодонбаська № 3» державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» у м. Вугледарі.

Примітки

Джерела

• Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І.С»
• Сургай Микола Сафонович // Сайт «Герої України»
• Фищенко С. П. На боевых постах Угольного фронта. Киев. 2003 г. 316 с.